Благодійні фонди: як звертатися, щоб вам допомогли

Щоб проект допомоги потрапив на сайт Української Біржі Благодіності (ubb.org.ua), зайдіть на сайт УББ в розділ оператори допомоги.

Вам потрібно обрати благодійний фонд у Вашому регіоні, ну або найзручніший і найближчий. Написати їм всю інформацію (всі необхідні контакти є на сайті). УББ розміщує проєкти допомоги лише після подання їх перевіреними партнерами (операторами допомоги), з якими у біржі укладені договори. Напишіть їм, зателефонуйте і я вірю, що все вийде.

Коли починати писати?

  1. Звертайтеся у фонди на тому етапі, коли зібрана необхідна інформація і зрозуміла конкретна мета збору. Нерідко збентежні друзі, родичі, сусіди, дізнавшись про те, що у близького біда, починають писати в фонди в стилі: «У мого сусіда дитина захворіла на рак, деталей не знаю, що їм потрібно не знаю, але шукаю допомоги, адже їм знадобиться!». Такі звернення не мають сенсу, оскільки без документів, що підтверджують хворобу і чіткої мети збору (операція, трансплантація, маніпуляція, прилад та ін.) жоден чесний фонд не може відкрити збір і навіть сказати візьметься за це чи ні — теж не зможе. При цьому ваш лист ризикує опинитися в спамі і коли допомога реально знадобиться, допомогти ви вже не зможете.
  2. Перш ніж звертатися в благодійний фонд, вичерпайте можливості отримати потрібне від держави. Часто ліки, обладнання і оплату лікування дійсно можна отримати коштом державного чи місцевого бюджету. Будьте готові, що фонд може запросити у Вас письмове підтвердження відмови від державних органів чи хоча б офіційне зверенння до них.
  3. Публічний збір грошей означає… публічність. Приймаючи ваше звернення в роботу, працівник фонду скоріше за все запитає вашого дозволу на публікацію вашої історії в ЗМІ, знімання відеосюжетів та інше. Або дозвіл на друк у ЗМІ вам запропонують підписати в базовому пакеті документів. Перш ніж звертатися у фонди, ухваліть рішення про готовність до публічності. Особливо, якщо йдеться про збір коштів для допомоги підліткам. Дуже часто підлітки проти публічності, а без неї грошей не збереш. А чинити проти волі підлітка не лише неетично, а й жорстоко. Це може призвести до різних негативних наслідків. Обговоріть з хворим ситуацію, знайдіть аргументи й ухваліть спільне рішення. Лише після цього подавайте документи в фонди.
  4. Координуйте свої дії з іншими помічниками. Від того, що на адресу фонду надійде 4 листи про одну й ту ж саму людину від різних волонтерів і родичів, шанс потрапити під опіку фонду не зросте. А час (зокрема і для пошуку коштів для цієї людини) витратиться дарма на розгляд дублікатів звернення. Тому, роблячи розсилки по фондах, переконайтеся, що в ці фонди ще не зверталися з тим же випадком волонтери. Також пересвідчіться, що на сайті цього фонду ще не опубліковане прохання, з яким ви збираєтеся звернутися.

Як звертатися?

  1. Просити про допомогу завжди краще письмово. Ви можете зателефонувати в фонд, скориставшись контактними телефонами, але таким чином отримаєте лише відповіді на короткі запитання, які майже завжди можна знайти на сайті фонду. При цьому для розгляду вашого прохання працівнику фонду все одно потрібно побачити документи. А звернення лише телефоном може загубитися в потоці інших дзвінків, «посіється» папірець з вашою історією, не збережеться номер для зворотного зв’язку). Навіть якщо ви домовилися про щось телефоном, продублюйте звернення на пошту працівника фонду, з яким ви контактували телефоном (якщо він не вказав іншу). Дотримуйтеся правил, опублікованих далі.
  2. Якщо вас попросили перетелефонувати в інший час, відправити смс-ку з нагадуванням — не соромтеся, зробіть це.

Працівнику фонду доводиться щодня вирішувати десятки різних питань, не завжди можна відлучитися для розмови з вами прямо зараз і втримати в голові одразу все. Не сприймайте прохання передзвонити пізніше, як «мороз».

Куди писати?

  1. Пишіть у фонди, які спеціалізуються на Вашій проблемі чи навпаки не мають вузькоспеціалізованих обмежень. Дитячий фонд не може допомогти дорослій людині, навіть якщо ви напишете дуже гарний лист. І фонд, що спеціалізується на допомозі дітям-сиротам, не оплатить трансплантацію кісткового мозку в Ізраїлі. Перш ніж відправляти лист, перевірте, чи належите ви до категорії тих, кому допомагає фонд. Якщо ні — не витрачайте ані свій, ні час працівників. Дуже часто можна побачити повідомлення типу «ми зверталися в 100 фондів, жоден не взявся допомогти». При цьому 90% фондів не могли взятися або працюють з іншими категоріями прохань чи за іншими правилами.
  2. Пишіть на «профільну» адресу. Поширена помилка — звернення на електронну пошту директора чи президента фонду «щоб напевно». Насправді ж ви напевно отримаєте шанс загубитися в потоці директорської пошти. На сайтах фондів, що реально працюють, вказується електронна адреса для звернень або адреса координатора відповідної програми допомоги — пишіть саме туди, і це значно пришвидшить розгляд вашого прохання. Крім цього, звернувшись не до того працівника, ви можете отримати відмову просто тому, що ця людина не в курсі, що необхідну вам допомогу може надати програма його фонду. Найчастіше працівники не знають деталей програм чи проєктів, які ведуть їхні колеги.
  3. Не надсилайте прохання про допомогу працівникам фонду в особисті повідомлення в соцмережах. Пам’ятайте, що соцмережі — це особистий простір кожної людини, працівника фонду, зокрема, і френдити Вас для того, щоб вести з вами листування через соцмережі, це а) втручання в особистий простір працівника фонду; б) порушення наступництва і ризик бути загубленим, якщо працівник втратить доступ до акаунта або звільниться.
  4. Не пишіть повідомлення, адресовані фонду в коментарях до розміщених в інтернеті статей про фонд. Працівники фонду не отримують сповіщень про такі коментарі на чужих сайтах і майже напевно не відстежують їх.

Як оформити лист?

  1. Ознайомтеся з правилами подачі заявки в фонд, в який ви пишете. Вимоги до оформлення листа і стартового пакета документів у різних фондів різні. Вам здається, що ви зекономите час, якщо «одним кліком» відправите в усі фонди однаковий лист з однаковими документами, але це лише марна витрата часу з обох сторін. Не говорячи про те, що ваше прохання можуть автоматично відхилити, бо не матимуть всіх необхідних даних.
  2. Пишіть інформативні листи. В благодійних фондів на пошті сотні листів з темою «Допоможіть». Чи легко в такому разі знайти потрібний лист серед сотень інших? В благодійний фонд в принципі звертаються в 90% випадків, щоб їм допомогли. Такий заголовок — безсенсовний. При першому зверненні у фонд пишіть в темі листа ім’я, прізвище і діагноз, далі — про що лист (наприклад, Іванов Іван, ДЦП, документи, «Іванов Іван — новини лікування» та ін.). Це значно спростить роботу з вашими зверненнями і знизить вірогідність бути загубленими в потоці листів.
  3. Будьте ввічливі. Привітатися, представитися (як вас звуть, хто ви тій людині, для якої просите допомоги), попрощатися — це ж не складно, а комунікація одразу стає якіснішою і приємнішою. Наприклад, розуміючи, що лист без довідки, конкретики і т.д. пише стурбована односельчанка мами дитини, якій позавчора поставили діагноз рак, працівник фонду більш охоче почне пояснювати їй, куди і яким способом краще звернутися, ніж у відповідь на лист, з якого не можна зрозуміти навіть стать того, хто пише, не кажучи вже про його ім’я чи статус.
  4. Не копіюйте фонду текст з групи в фейсбуці. В 99,9% випадків в ньому немає й третини тієї інформації, яка потрібна працівнику фонду для ухвалення рішення по вашому проханню.
  5. Пишіть суть в тілі листа. Не «Допоможіть, помирає, терміново на завтра треба багато грошей», а суть і конкретику. Ім’я прізвище людини, якій потрібна допомога. Вік, діагноз. Яка допомога потрібна (не лише необхідна сума, а й вид допомоги: ліки на такий-то етап лікування, імлант/обладнання/витратні матеріали для…, терміни такі-то). Так, можливо ви все це написали і прикріпили в док-файлі. Але якщо ви помилилися і Ваш випадок не підпадає в категорії, з якими працює фонд, працівнику фонду для відповіді вам достатньо цієї мінімальної інформації й не доведеться розпаковувати та читати весь архів.
  6. Не треба криків і істерик в оформленні листа. Не пишіть текст (втім, і тему листа теж) КАПСЛОКОМ — це читається як крик. Не хитруйте з виділенням тексту кольором, жирністю, підкресленням. Не треба звертати увагу на слово «рак», суми та інше — працівник і так звертає увагу саме на це. А от читати текст, що майорить різнокольоровими і різнорозмірними шрифтами складно.
  7. Пишіть з однієї електронної адреси. Вкрай незручно листуватися, коли інформація по одній людині надходить з різних джерел. А на листи, що прийшли з соціальних мереж технічно неможливо відповісти.
  8. Не забувайте залишати контакти для зворотного зв’язку. Чим більше контактів — тим краще. Не в сенсі 10 номерів телефону, а мобільний, міський номер телефону, електронну пошту, скайп, ICQ та інші месенджери, які ви використовуєте. У кожного фонду свій власний основний канал комунікації. Можливість зв’язатися з вами різними способами значно пришвидшить процес.

Як писати?

  1. Не плутайте благодійний фонд зі спонсором. Коли ви пишете бізнесмену з проханням допомогти — ваш лист має «зачепити», викликати бажання допомогти. Коли ви пишете в фонд — ви звертаєтеся до професіоналів, у яких (хай я видамся цинічною) імунітет до трагічних закликів «врятувати життя», «поставити на ноги», «подарувати повноцінне життя». Працівника фонду «чіпляє»не зворушлива історія і страшні фото «до та після», а увага до правил цього фонду і чіткість викладу суті проблеми. З листа повинно бути зрозуміло, яка допомога, в якому об’ємі й чому потрібна конкретній людині. Так, далі для розміщення інформації в мережі, знадобиться історія. Але для ухвалення рішення про початок роботи потрібні факти, відповіді на питання: що, де, коли, скільки, навіщо, чому? До слова — більшість пожертвувачів теж хочуть бачити конкретні цифри і заклики «допомогти на операцію» без пояснень на яку саме і навіщо вона потрібна, з чого складається її вартість, скоріше за все теж проігнорують таке прохання.
  2. Не лукавте, не маніпулюйте. Це стосується не лише спілкування з благодійними фондами, звичайно. Поклавши руку на серце, навіть в листування вступати не хочеться, якщо у зверненні написано, що «лімфобластний лейкоз у п’ятирічної дитини не лікується в Україні» (брехня), і «якщо ваш фонд відмовить у виділенні 200 000 доларів на хіміотерапію в Ізраїлі, дитина помре» (маніпуляція і брехня). Робота в фонді здебільшого складається з того, щоб знати, де які хвороби лікуються, скільки коштує те чи інше лікування, які методи допомагають, а які — більше шкодять, в яких ситуаціях є шанс полегшення, а коли коштовне «лікування» — лише цинічна викачка грошей. Намагаючись злукавити таким чином, ви не отримаєте позитивного рішення з вашого питання, а от славу «сумнівного» прохача здобудете гарантовано.
  3. Не намагайтеся приховати факти звернення в інші фонди й отримання від них допомоги. Фондів, які реально працюють, не так багато. Співробітники частіше за все знайомі між собою і діляться інформацією. З деяких захворювань «тусовка» настільки тісна, що працівник українського фонду протягом доби дізнається, що його опікуванець звернувся за допомогою в американський фонд і навпаки. Сам факт того, що ви звертаєтеся за всіма можливими адресами — позитивний. Але й інформувати про весь об’єм отриманої допомоги — ваш обов’язок. Дехто приховує факт допомоги з боку іншого фонду, намагаючись таким чином отримати кошти в подвійному, а подекуди й потрійному розмірі. В сучасному інформаційному світі це рідко вдається, зате при виявленні такого факту, миттєво псуються стосунки з усіма фондами одразу.
  4. Не завищуйте потреби. Установка «проси більше — отримаєш скільки треба» у стосунках з фондами грає проти вас. Коли ви озвучуєте завищені ціни на що завгодно (вартість ліків, обладнання, обстежень, лікування, життя за кордоном) в 90% випадків працівники фондів одразу це помічають. Ви одразу потрапляєте в когорту неблагонадійних прохачів, які або свідомо брешуть, або не піклуються про економію благодійних грошей. Це означає, що в гіршому випадку вам відмовлять, а в кращому — перевірятимуть кожне слово, кожен чек і це лише сповільнить процес надання допомоги.
  5. Покажіть особистість. Більшість листів, які надходять у фонди, виглядають як під копірку «він хороший, добрий, веселий, захворів…, страшний діагноз… з Вашою допомогою обов’язково одужає». В них немає особистості людини, для якої просять допомоги. В них частіше за все багато медицини, жахів лікування, але дуже мало, власне, про людину. А «добрий, хороший, позитивний» — характеристики, які на думку людей, збільшують шанс отримати допомогу, тому приписуються усім. І «обов’язково одужає» — це теж для того, щоб взялися допомагати. Насправді допомагають не тим, хто хороший, а тим, у кого вище шанси. Люди відгукуються на ті прохання, за якими видно живу людину, індивідуальність. Для того, щоб відрізнятися від інших, не треба бути переможцем конкурсів чи героєм-рятівником. Достатньо розповісти історію з життя, яка характеризує саме цю людину. Про те, як дитина грає в лицаря і захищає маму-принцесу, як дорослий дядько плакав, коли взяв на руки новонароджену доньку. Яскравість історії — не в перерахуванні позитивних прикметників (добрий, чесний, позитивний та ін.), а в яскравості картинки, яка вимальовується в головах людей, які її читають.

Люди допомагають не діагнозам, люди допомагають людям, особистостям.

І цілком можливо, що працівники фонду писатимуть текст самостійно, але коли видно, що є з чого ліпити текст — берешся за допомогу значно оперативніше, охочіше і з більшим ентузіазмом, ніж, коли бачиш чергового «близнюка» про «добрий, хороший позитивний».

Чого чекати у відповідь?

  1. Не все й одразу. Якщо відповідь від фонду не прийшла через 30 хвилин після вашого листа — це нормально, і навіть протягом доби — теж нормально. І телефон, який не відповідає в вихідний день чи о восьмій вечора — теж звичне явище. Взагалі у кожного фонду є свій робочий час. І у кожного працівника — теж. Наприклад, працівники нашого фонду всі як на підбір сови і багато чого роблять вночі, тому й листи від нас приходять о другій годині ночі. А ось телефон частіше за все до 12 ранку просто вимкнений. Та все ж не треба панікувати й надсилати повторні листи, якщо відповіді немає в вихідні, вночі або протягом кількох днів, навіть тижня після вашого листа. На розгляд документів і аналіз ситуації потрібен час. Швидко можна дати лише відмову. І то не завжди. Крім того, працівники фондів інколи хворіють самі, сидять на лікарняних з маленькими дітьми або тяжко хворими старенькими, виховують своїх дітей і взагалі живуть поза межами роботи у фонді. Так, якщо ви не додзвонилися, маючи «гаряче» питання — спробуйте написати смс. Коротко: ім’я, прізвище, суть питання і в чому терміновість (якщо звертаєтеся вперше, також вкажіть діагноз). Трапляється, що у працівника фонду такий потік дзвінків, що він просто не встигає відповісти кожному. Або працівник на заході, де не може відповісти. Потім, дивлячись на довгий список пропущених дзвінків треба зорієнтуватися, в якому порядку передзвонювати. Ваше повідомлення може допомогти.
  2. Якщо у відповідь на ваше звернення працівник фонду ставить вам запитання — відповідайте, максимально чітко і повно. Навіть якщо вам здається, що запитання зайві і «не про те». Пам’ятайте, швидко і без запитань можна лише відмовити. Вступаючи з вами в діалог, ставлячи питання, працівник фонду шукає, яким чином організувати допомогу для вас максимально ефективно.
  3. Не приймайте в штики, якщо вам пропонують альтернативне розв’язання вашої проблеми. Працівники фондів стикаються з сотнями різних випадків у своїй роботі й спостерігають за роботою колег. Досвід великої кількості випадків дає широкий огляд можливостей допомоги і дозволяє робити висновки про ефективність тих чи інших способів розв’язання проблеми.
  4. Розкажіть про людину, якій потрібна допомога, і її проблемах якомога більше фактів. Чим більше фактів ви дасте — тим більше ймовірність, що і допомоги отримаєте більше. Можливо вам відмовлять в тому, що ви просите, але допоможуть у розв’язанні іншої проблеми. Можливо — зроблять і те, і інше. Збіги запитів і пропозицій допомоги бувають неймовірні. Проте для того, щоб запропонувати вам певну допомогу, працівнику фонду треба знати, що саме вам потрібно.
  5. Не переоцінюйте сил фондів. Нині ситуація в СНД така, що практично немає фондів, які можуть взяти й виділити велику суму грошей. Більшість фондів працюють за схемою: публікація інформації на сайті/в ЗМІ — збір пожертв — оплата. Тому, якщо вам треба «багато і прямо зараз», то, на жаль, фонди не допоможуть. Це не означає, що не треба звертатися в фонди взагалі. Просто треба розуміти, що навіть заручившись підтримкою фонду, «багато і прямо зараз» ви навряд отримаєте, тож не зупиняйтеся в самостійних пошуках.
  6. Якщо фонд взявся допомогти вам в одній проблемі, це не означає, що він допомагатиме в усіх і довічно. Краще одразу уточнити, на який об’єм допомоги розраховувати, можете ви звертатися повторно і якщо так, то з якими проблемами.
  7. Фонд може вам відмовити. Фонд не зобов’язаний допомагати усім, хто до нього звернувся. Так само зовнішня схожість випадків не означає, що по них буде однакова відповідь. Фонд несе моральну і юридичну відповідальність перед пожертвувачами за те, що їхня допомога буде використана лише на перевірені прохання і з максимальним ККД. Також фонди відповідають перед органами, які їх перевіряють, за кожну витрачену гривню. Для цього потрібні тонни паперів, розписок, довідок, накладних, чеків та ін. Тому фонд не може просто видати гроші на руки. Потрібен складний документообіг, прямі рахунки клінік і постачальників і таке інше. Це може видаватися бюрократією, паперовою тяганиною, але без дотримання цих процедур і ви, і фонд будете зобов’язані заплатити чималий податок державі.
  8. Якщо фонд відповідає вам, що не може надати допомогу прямо зараз, але може поставити ваше прохання в чергу, — погоджуйтеся. Навіть, якщо вам здається, що озвучені строки непомірно довгі. Можливо у вас не спрацюють інші варіанти й саме допомога цього фонду через певний час виявиться вашою рятівною соломинкою. Можливо черга пройде швидше, ніж планується зараз.
  9. Якщо фонд відмовив взяти вас під опіку, запитайте працівника, з яким ви спілкуєтеся, чи може він якось інакше вам допомогти. Можливо вам підкажуть, як отримати знижку, де дістати дефіцитний препарат, отримати додаткову інформацію/консультацію, куди звернутися за допомогою…
  10. І пам’ятайте, що треба стукати в усі двері і вам обов’язково відкриють. Бережіть себе! 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *