Хіміотерапевт про тонкощі професії

Лікар-онколог Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті №3 Олексій Білиловець працює хіміотерапевтом при хірургічному відділенні. Його спеціалізацію мало обговорюють в суспільстві, а родичі хворих часто мають багато стереотипів і упереджень щодо лікування раку, які йому доводиться розвінчувати ледь не щодня.

Будні лікаря

Олексій Білиловець прийшов у професію в 2009 році після закінчення Національного медичного університетуім.А. А. Богомольця. Проходив інтернатуру з хірургії на базі відомчої лікарні, де й лишився працювати лікарем-хірургом. Переважно оперував злоякісні пухлини шлунково-кишкового тракту.

«У нас в клініці працюють  чудові онкохірурги різних спеціалізацій: абномінальні, тора кальні (грудна клітина), урологи, гінекологи, — розповідає лікар. — Я також був хірургом, досить перспективним. Ми оперували онкохворих, але після хірургічного втручання за потреби пацієнти могли отримати хіміотерапію лише за межами нашої лікарні, в нас не було хіміотерапевта. Тоді і вирішив, що від мене буду набагато більше користі хворим, якщо я охоплю саме цей сегмент. До того ж, контингент хворих буде той же. З цією ідеєю я звернувся до медичної директорки (тоді — головної лікарки) Галини Григорівни Сидоренко та завідуючого хірургічним відділенням доктора медичних наук Сухіна Ігоря Анатолійовича. Вони завжди займались розвитком клініки та підтримували професійний ріст лікарів, тому одразу погодились. У 2014-му отримав спеціалізацію з онкології, яка для мене стала основною і єдиною, пройшовши стажування в Національному інституті раку і з 2014 року працюю хіміотерапевтом при хірургічному відділенні ККЛ №3. Тепер пацієнти можуть отримати тут повний цикл лікування».

 «Онкологія – це важка і дуже цікава праця, — говорить Олексій Білиловець. — Це перспективна галузь медицини, що стрімко розвивається. Це командна гра. Хірурги, анестезіологи, радіологи, хіміотерапевти, реабілітологи, морфологи, лікарі багатьох інших спеціалізацій — у тісній співпраці, роблять все можливе, для того щоб вилікувати пацієнта, зберегти якісь його життя, та максимально продовжити його тривалість».

Робочий день лікаря-онколога починається з обходу пацієнтів. Потім п’ятихвилинка у відділенні, де розбираються клінічні випадки, розробляється подальший алгоритм дій індивідуально для кожного пацієнта. До Олексія Білиловця звертаються пацієнти не лише з хірургічного відділення відомчої лікарні, а й з інших медичних закладів. «Ми не лікуємо лише залізничників чи жителів району за територіальним принципом. В нашій клініці може лікуватися будь-хто», — уточнює лікар.

Один з бар’єрів, через які пацієнти з онкологічним захворюванням уникають лікування, — дороговартісні препарати.  

«Дійсно ціна на деякі хіміопрепарати кусається, та наша лікарня співпрацює з різними страховими компаніями, які повністю чи частково компенсують вартість лікування. Також новий генеральний директор Кришталь Наталія Юріївна наразі докладає максимальних зусиль, щоб підписати договір з НЦЗО та отримати можливість в нашій клініці проводити хіміотерапію за державний кошт» — говорить Олексій Миколайович.

Пацієнти часто скаржаться, що під час лікування хіміопрепарати буквально «спалюють» їм вени. Справа в тім, що хіміопрепарати — дуже агресивні сполуки. Коли потрапляють у вену малого діаметру з відносно малою швидкістю кровотоку (в руці), вони викликають хімічні ураження її внутрішньої стінки. Після такого в подальшому дуже важко вводити внутрішньовенно препарати, навіть проблематично набрати кров для аналізу.

«Аби уникнути таких ускладнень пацієнтам, які потребують тривалого введення хіміопрепаратів, у нас в клініці встановлюють венозну порт-систему — підключичний катетер зі спеціальною камерою, що імплантується під шкіру, — пояснює Олексій Білиловець. — Цей порт для ін’єкцій можна використовувати дуже довго. Не викликає дискомфорту. Не вимагає якогось складного догляду».

Міфи і факти про рак

Міф 1. Рак невиліковний. Робота онколога призводить до професійного «вигорання».

Коментар фахівця: «Моя професія дуже цікава та перспективна, — говорить Олексій Білиловець. — Я не можу себе уявити без неї. Медицина не стоїть на місці. Наразі багато видів раку на ранній стадії є повністю виліковними. На пізніх стадіях раку, часто вдається утримувати захворювання медикаментозно, тривалий час. Коли під час лікування пацієнти з поширеною формою захворювання роблять контрольну комп’ютерну томографію і ми маємо позитивний результат: пухлина зменшується, або повністю зникає, я щиро радію разом пацієнтами. За це я й люблю свою роботу».

Міф 2. Від самих людей не залежить те, що вони можуть захворіти.

За даними Всесвітньої організації здоров’я захворюваність на рак можна було б зменшити на 30-40%, якби люди змінили свій спосіб життя. Авжеж генетична схильність, інфекційні захворювання, багато ендогенних факторів і факторів навколишнього середовища можуть провокувати розвиток онкологічних захворювань. Та причиною 22% смертей від онкологічних захворювань є тютюнопаління, нераціональне харчування, надлишок маси тіла, гіподинамія і вживання алкоголю, який також є потужним канцерогеном.

Міф 3. Погані депресивні думки у людини можуть викликати розвиток раку.

Коментар фахівця: «Немає жодних досліджень, які  б підтверджували психогенну теорію онкогенезу, коли хворого звинувачують в тому, що він був занадто нервовий, агресивний, егоїстичний чи невдоволений і через це у нього розвинулася пухлина», — пояснює онколог.

Міф. Рак заразний.

Коментар фахівця: «Дається взнаки низька освіченість людей з цього питання, — говорить Олексій Білиловець. — В моїй практиці кілька разів родичі пацієнтів ставили питання: «Чи можу я перебувати поруч зі своїм хворим родичем, бо дуже боюся заразитися, адже знаю, що рак передається повітряно-крапельним шляхом?».  Тут варто лише переконувати і заповнювати брак у знаннях з біології та медицини. Близьким та родичам хворого, навпаки потрібно підтримувати та бути поруч».

Міф. Раком може захворіти будь-хто, але не я.

 Коментар фахівця: «Кожен може захворіти на онкологічне захворювання, — говорить Олексій Білиловець. — Це не залежить від віку, статі чи соціального статусу, тощо. Всі думають, що онкологічне захворювання — це щось таке, що може статися з ким завгодно, тільки не зі мною. В більшості випадків люди звертаються до лікаря далеко не на ранній стадії. Дуже часто вони чекають, що «саме пройде». Обов’язково треба проходити профогляди, здійснювати самоконтроль і самообстеження. Це стосується як жінок, так і чоловіків. Якщо при само обстеженні ви виявили якусь пухлину і боїтеся звернутися до лікаря, щоб почути діагноз «рак», на жаль, є великий шанс все одно його почути, але вже тоді, коли можливості лікування будуть дуже обмежені. Ранні стадії раку майже ніяк себе не проявляють, але все ж організм дає певні «підказки». Такі на перший погляд незначні зміни стану, як загальна слабість, стомлюваність, задишка при незначних фізичних навантаженнях є причиною звернутися до лікаря та здати загальний аналізі крові. Часто анемії є першою і єдиною ознакою онкологічного захворювання, особливо шлунково-кишкового тракту. Проблеми при ковтанні; осиплість голосу; різке схуднення без видимих причин; проблеми з випорожненням та сечовипусканням; кашель, що довго триває; поява збільшених лімфатичних вузлів; підвищення температури тіла, що довго триває без причин; наявність новоутворень на шкірі та слизових оболонках, що ростуть, викликають дискомфорт або мають виразкування не є ознаками доброго здоров’я».

Міф. Народна медицина, гриб «Веселка», сода можуть вилікувати рак.

Коментар фахівця: «Я можу коментувати лише те, що стосується доказової медицини, — говорить Олексій Білиловець. — Як і всі мої колеги, керуюсь виключно протоколом, який чітко регламентує схему лікування. Це в першу чергу протокол NCCN (National Comprehensive Cancer Network). Про результати лікування нетрадиційними способами жодного разу не чув, щоб комусь допомогло, але сумних історій знаю дуже багато, в першу чергу пов’язаних з отруєнням».

Джерело:

Газета “Магістраль”. Фото Сергія Друченка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *