Хвороби шлунка — віддзеркалення кризи

16 жовтня – Всесвітній День здорового харчування. У час карантинних обмежень багато людей, перебуваючи вдома, почали переїдати, а подекуди й випивати. Наскільки це позначилося на їхньому здоров’ї, як вийти з цього стану і чому фінансово-економічна криза «вдаряє» по шлунково-кишковому тракту ми запитали у лікаря-гастроентеролога Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті №2 філії «Центр охорони здоров’я» АТ «Укрзалізниця» Людмили Федорченко.

—     Люди поступово виходять на роботу після карантину, та все ж залишилися й ті, хто працює віддалено…

—     Насправді людей, які працюють віддалено, зараз дуже багато. Я маю ще одну роботу в приватній клініці, тож доки залізничні лікарні надавали лише екстрену допомогу, вела прийом пацієнтів. Більшість з них і працювали дистанційно, насамперед програмісти, дизайнери. Дійсно опинившись у вільному режимі, поза офісом, ми частіше йдемо до холодильника. Як наслідок набрали вагу навіть ті, хто від природи стрункі і думали, що не схильні до повноти. Люди замовляли доставку з «Макдональдс» і «KFC». Та слід віддати належне й тим, хто опинившись вдома, почав вести здоровий спосіб життя. Раніше часу прислухатися до свого організму у них не вистачало, а зараз частина пацієнтів кинула курити. Ті, хто має присадибні ділянки, посадили, овочі і фрукти, спробували виростити щось нове — приміром, спаржу…

—     Чи можете ви дати якісь поради щодо харчування тим, в кого розмилися межі особистого і робочого, порушився режим дня?

—     Так, режим дня міг порушитися, але не слід забувати, що доведеться потім все одно вийти в люди і одягнути свої ж джинси, а не купувати наступного розміру… Правила ті ж самі: три основні прийоми їжі на день, між якими два перекуси. Але не забувайте, що вдома ми витрачаємо менше калорій. Це насамперед стосується тих, хто не взявся за себе, не зайнявся тією ж йогою чи пілатесом. Втім, хто хотів, той знайшов вихід. Моя подруга і інші знайомі займаються з тренером онлайн. Говорять, що годинне тренування буває ще виснажливіше, ніж в спортзалі. Свідомі люди почали більше і вишуканіше готувати. Зараз саме час спробувати нове. Знайти цікаві дієтичні рецепти. І така тенденція прослідковується в суспільстві — піцу майже ніхто не замовляє, готують більш здорову їжу — овочі, рибу. І не лише в Україні, й закордоном. Ми, лікарі, часу дарма не втрачали, проходили онлайн-навчання, відвідували конференції і вебінари. Так ось зарубіжні дієтологи зазначають, що американські виробники харчової промисловості стурбовані тим, що люди почали купувати борошно, яйця, маргарин, а отже почали вдома самі готувати навіть випічку, тож тепер сильно постраждає ринок напівфабрикатів. Це не на жарт злякало виробників.

—     Що робити людині, якщо вона відчуває, що вже не справляється зі своєю вагою самотужки?

—     В такому разі треба розібратися з таблицею калорійності продуктів. 1200-1300 кілокалорій для здорової людини на день достатньо. Безперечно нам також заважає тримати вагу в нормі те, що в усіх країнах виросло споживання алкоголю. Він притлумлює емоції і на перший погляд допомагає впоратися зі стресом. Але це лише самообман. І ми бачимо перші наслідки. До нас уже почали звертатися пацієнти зі зміненими печінковими показниками. Оскільки на роботу йти не треба, то люди дозволяють собі випити келишок-другий вина. Це не так безпечно, як здається на перший погляд. Пам’ятайте, що на тиждень має бути принаймні 2-3 «сухих» дня. Безпечна норма алкоголю (зараз ми говоримо про якісні сухі червоні і білі вина) становить два бокали до 150 мл для жінок і три — для чоловіків. Але, якщо пити так щодня, то це дуже швидко перейде в звичку, особливо в жінок. Не треба ризикувати і думати, що бокал-два щодня пройдуть для вас без наслідків.

—     Безалкогольні пиво і вино — це вихід?

—     Це лише імітація, яка схожа на смак, але не має ефекту. Зловживати ними не варто. Якщо не можеш собі дозволити алкоголь, краще випити соку чи мінеральної води. Підтримати компанію? Так, може бути.

—     Наскільки актуальні зараз психосоматичні хвороби?

—     Пацієнти з психосоматикою є завжди, але їхня кількість дуже зростає в кризу. Це як дзеркало суспільно-політичної і економічної ситуації. У кризові роки ми завжди спостерігаємо сплески таких хвороб. 2020-й — не виняток. Кредити, втрата роботи. Люди ламаються. Є пряма залежність між нашими переживаннями і відчуттями всередині нас. Травна система страждає в першу чергу.

—     З якими проблемами зараз до вас звертаються найчастіше?

—     Враховуючи те, що 60-70% гастроентерологічних хворих це все ж таки психосоматика, то це синдром роздратованого кишківника, рефлюксна хвороба і інші неврогенні захворювання. Часом однієї фрази лікаря достатньо, щоб людина по-іншому подивилася на свою хворобу і чи варто їй так сильно через щось здавалося б неважливе перейматися. Зараз усі хвилюються про свій матеріальний стан, бояться залишитися без роботи.

—     Чи може людина сама зрозуміти, що це невротичний стан?

—     Так, багато людей самі це помічають. Перенервував і одразу — розладу шлунку. Якщо ж не можуть пов’язати хворобу зі стресом самостійно, то лікар м’яко підштовхне до цього. Чим швидше знайдеш причину, тим легше з цим боротися. Лише шлунок в такій ситуації лікувати некоректно. Цим штовхаєш пацієнта на туризм по лікарях. Ніхто не виключає медикаментозне лікування, але зустріч з психотерапевтом швидше допоможе одужати. Ми підтримуємо м’яку добру психотерапію. Слід розуміти, що це не психіатрія і не безумство. Це варіант норми, так зване порушення адаптації. Не всі люди — міцні горішки, не всім легко дається долати складні кризові періоди. Доводиться триматися і підтримувати одне одного. Велике значення має оточення пацієнта, група підтримки.

—     Взагалі у нас в країні дуже скептичне ставлення до психотерапії. Як дієте, коли з цим стикаєтеся?

—     З цим важко не погодитися. Під час першої зустрічі з пацієнтом ми навіть не зарікаємося про це, бо незмінно почуємо: «У мене болить живіт, його і лікуйте, а далі все буде добре». Так чи інакше, а врешті ми до цього приходимо. В тому й полягає майстерність лікаря, щоб як людина не противилася, а вивести її на правильний шлях. Що може зробити лікар в такій ситуації, то чесно сказати, що хвороби живота тут немає. Є емоційне переживання, яке лише відчувається в області шлунка. Це порушення осі головний мозок—кишківник. Дуже часте явище, коли людина рух своїх внутрішніх органів, який завжди був нормальним звичним явищем, починає сприймати як больове відчуття. Варто зазначити, що людина в цьому не винна. Це хвороба, її потрібно лікувати, а пацієнта підтримувати, а не звинувачувати в його стані.

—     Якщо людина помітила зв’язок з між стресом і шлунковим розладом, чи може вона якось собі допомогти чи має йти до лікаря?

—     Якщо людина почувається погано, краще звернутися до лікаря і пройти обстеження, щоб виключити серйозні органічні порушення, які могли замаскувалося під ці прояви. Ми й так розуміємо, що через карантинні обмеження, коли люди не могли вчасно звернутися до лікаря, будемо мати запущені, зокрема й онкологічні клінічні випадки, адже пацієнти були певний час відрізані від медичної допомоги. Тож не зволікайте.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *